Головна сторінка
Водні потоки Карпат
Рельєф Українських  Карпат
Флора Карпат
Фауна  Карпат
Клімат  Карпат
Життя карпатського  народу
Визначні місця  Українських Карпат
Заповідні місця Українських  Карпат
Лісова  промисловість у Карпатах
Відпочинок у Карпатах
Розповіді і легенди  Карпат
Рятувальні  підрозділи Українських Карпат
Інформація для  початківців
Виживання в екстремальних  ситуаціях
Характеристика  спорядження
Маршрути  Карпатами
Рух транспорту і його  розклад
Спорт і  екстрім
Фотогалерея сайту
Лінки
Клуб нашого сайту
новини : : мапа сайту : : наш клуб : : коротко про карпати : : зв'язок із нами : : ваші питання до нас : : книга відгуків

Церква в ОлександрівціПитання охорони і збереження архітектурно-побутової спадщини набувають сьогодні великої популярності. Важливо зібрати всі відомості про існуючі і вже знищені пам'ятки. Це потрібно, щоб при можливості окремі з них відтворити в майбутньому.

На Закарпатті було чимало цінних пам'яток архітектури: храмів, дзвіниць і звичайних хат, яких вже сьогодні немає. Налічувалось 132 дерев'яні церкви і близько 100 дзвіниць, із яких у 20-ті роки XX ст. 122 було зафіксовано фотографічно. На жаль, як свідчить сучасний закарпатський дослідник церковної архітектури М. Сирохман, залишилось лише 79 храмів та 56 дзвіниць.

У 20-ті роки XX ст. великий внесок у дослідження народної архітектури, пам'яток побутової культури зробив чеський мистецтвознавець Флоріан Заплетал (10.04.1884 - 15.10.1969). Народився він у Моравії, вчився у Карловому та Віденському університетах. В роки Першої світової війни був у російському полоні, відвідав Москву, Петербург, Україну, зокрема Київ. З 1915 по 1918 рік працював у чеському тижневику "Чехословак", що виходив у Петербурзі. У вільні хвилини відвідував лекції з мистецтвознавства в Петербурзькому університеті. Тут його найбільше цікавили лекції доц. Сичова, українського історика мистецтва К. Широцького. У Москві Ф. Заплетал познайомився з роботою реставраційної майстерні, якою керував виходець із Закарпаття проф. І. Грабар.

До Чехословаччини Ф. Заплетал повернувся лише наприкінці 1918 року. З 1919 р. він працював експертом східних справ Міністерської ради ЧСР. На Закарпатті зацікавився народною архітектурою, детально описував і фотографував найцінніші зразки.

Церква в ІсаїПротягом 1923-1925 років Ф. Заплетал опублікував у різних журналах чимало цікавих праць: "Дерев'яні храми південно-карпатської Русі","Турецькі мотиви в русинській архітектурі", "Про церкви Підкарпатської Русі", "Вітраки в Чехії, на Моравії і Карпатській Русі", "Дерев'яна церква в Трочанах на Східній Словаччині", "Лемківський тип русинського храму". Заслуговує на увагу його книжечка "Русини і наші будителі" (Прага, 1921), в якій розповідається про зв'язки чехів із закарпатськими українцями. У 1927 р. Ф. Заплетал видав ще одну свою працю "А. І. Добранський і наші русини р. 1848-51".

У 1967 році Ф. Заплетал передав Музею української культури в Свиднику свій архів, у тому числі фотонегативи, в яких зафіксовані десятки цінних пам'яток будівництва та побуту Закарпаття. Ці матеріали опублікував в окремій книзі проф. Торонтського університету Павло Магочі. У ній вміщено 247 фотографій і малюнків. Крім зображень храмів і дзвіниць, тут є цінні фотографії людей в народному одязі з сіл Ясиня, Діброва, Гусний (1920 ). Цікавими є фотографії старих хат з сіл Пасіка, Горяни (1920), передусім Мукачева (1919).

Як бачимо, спадщина Ф. Заплетала дуже багата і цінна. Його наукові праці і фото варто видати в Україні окремою книжкою.

джерело матеріалу: науковий журнал "Будуємо Інакше", 02 - 2005 року
статус матеріалу: повністю готовий
встановлено: 15 січня 2006 року

Хустська готика

Церковна архітектура Бойківщини

Архітектурні дослідження дерев'яних церков карпатського регіону


Фотогалерея карпатських церкв




"Fata morgana" дерев’яних церков

За руйнування дерев’яних храмів ніхто не несе відповідальності

повернутися назад...

новини : : мапа сайту : : наш клуб : : коротко про карпати : : зв'язок із нами : : ваші питання до нас : : книга відгуків
Лічильник