У Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, що в Ужгороді, знаходиться 23 архітектурні об'єкти, три із них характеризують основні типи народного житла закарпатської частини Бойківщини.

Хата початку XIX ст. з с. Рекіти Міжгірського району в плані трикамерна: хата, сіни, комора. Стіни рублені з ялинових плениць (розколених навпіл колод), які на кутах з'єднані в замки. Звертають на себе увагу монументальні трапецієподібної форми одвірки і самі вхідні двері до сіней і комори. У житлі два вікна з фасаду, одне - в запічній стіні. Останнє вікно було необхідне, щоб наглядати за господарським двором. Дах чотирисхилий, покриття - сніпки-китиці з житньої соломи. Опалення в хаті курне: дим з печі виходить просто в кімнату, а звідти через отвір у стелі, вікна і двері - назовні. У дворі встановлений оборіг для сіна.

Хата першої половини XIX ст. з с. Гукливий Воловецького району має типове для всієї Бойківщини планування з розташуванням житлового приміщення (хижі) між сіньми і коморою. Стіни рублені з кругляків, з'єднаних на кутах у "чашку" (цівку). Вздовж фасаду тягнеться відкрита галерейка, з якої один вхід веде в сіни, а звідти в кімнату, другий - у комору. На галереї сушили і зберігали овочі, виконували різні господарські роботи, відпочивали. Особливістю бойківського житла є високий чотирисхилий солом'яний дах, який значно перевищує видиму частину зрубу. З такого даху легко стікає вода, не затримується сніг.

У житловій кімнаті прорублено три вікна - два з фасаду і одне за піччю, з тильного боку.

Кожне з приміщень має конкретне призначення і обладнання. У сінях розташований столярний верстат, ступа, деякий посуд. У житловому приміщенні бачимо традиційне розміщення меблів. Привертають увагу дерев'яна дитяча колиска над ліжком, а також квадратний отвір (димник) в стелі.

У коморі, на жердці, висить одяг (жіночі сорочки, фартухи, літні та зимові штани (гачі), чоловічі і жіночі сердаки).

В експозиції Закарпатського скансенсу є також "довга хата" з с. Гусний Великоберезнянського району, довжиною 19 м), під дахом якої знаходяться сіни, хижа, комора, стодола (боїще), стайня. Це, до речі, третя хата з цього села, яка перевезена до діючих українських музеїв просто неба. Будівля споруджена зі смерекових плениць. Стеля (повала) - з колотого дерева, вкладена на три поперечні сволоки і повздовжню геренду (головний сволок). Стіни всередині хати не білені. Дах чотирисхилий, покритий житньою соломою. Вздовж фасадної стіни на виступах поперечних сволоків влаштовано ґанок (галерею), оздоблений геометричними орнаментами.

Внутрішня організація і обладнання житла типові для українських хат. Виділяється хата з Гусного масивністю, добротними меблями, предметами побуту, які в ній розміщені.

Біля садиби з Гусного відтворена споруда для зберігання картоплі - рупа. Це прямокутна яма, викладена всередині камінням та покрита дошками. Над ямою на одному зрубному вінці встановлений двосхилий дашок, який служив прикриттям та утеплював яму з картоплею взимку.

джерело матеріалу: Данилюк А.Г. "Народна архітектура Бойківщини. Житлове будівництво" - Львів: НВФ "Українські технології", 2004. - 168 с.
статус матеріалу: повністю готовий
встановлено: 10 грудня 2006 року

повернутися назад...

новини : : мапа сайту : : наш клуб : : коротко про карпати : : зв'язок із нами : : ваші питання до нас : : книга відгуків