Офіційна адреса заповідника:

90600 Україна; м. Рахів, Закарпатська обл., вул. Красне Плесо 77
Тел.: +38 03132 22193

Факс: +38 03132 22632, 22659
e-mail: cbr@rakhiv.ukrtel.net

Карпатська гірська система, поряд з Альпами та Балканами, характеризується найбільшою біологічною різноманітністю на європейському континенті. В Українській частині Карпат інтенсивне природокористування розпочалось пiзнiше, нiж в Захiдних Карпатах. Завдяки цьому тут на значних площах збереглися дiлянки дикої природи, зокрема унiкальні пралiси. Питання про їх охорону постало ще на початку XX століття, коли було створено кілька лісових резерватів в Чорногорі та Марамороських Альпах для збереження i вiдновлення зникаючих представникiв флори та фауни. Особливо активiзувалася робота вчених щодо територiальноїй охорони природи Українських Карпат пiсля другої свiтової вiйни. Вже в 1949 роцi на північних схилах Чорногірського хребта був видiлений цiнний лiсовий масив площею 3,9 тис. га, який в 1955 роцi оголошено заповiдним. Велика увага питанням територiальної охорони природи придiлялась i на Закарпаттi. В 1958 роцi на пiвденних схилах гiрського масиву Красної, в басейнах Великої i Малої Угольки, створений Угольський лiсовий заказник площею 4600 га, а в 1969 роцi в басейнi Лужанки - Широколужанський флористичний заказник площею 5644 га. Таким чином були створенi всi необхiднi передумови для органiзацiї бiогеографiчно репрезентативного заповiдника в регiонi Українських Карпат.

В 1968 роцi уряд України для збереження унiкальних гiрських ландшафтів прийняв Постанову про органiзацiю Карпатського заповідника на площі 12,6 тис. га. За тридцятирiчну iсторiю iснування його територiя неодноразово збільшувалася. На сьогодні майже 2,5 відсотки території регіону знаходиться під охороною заповідника, що з 1992 року входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У складі Карпатського біосферного заповiдника (КБЗ), загальна площа якого складає 53630 гектарiв, налічується шість вiдокремлених масивiв, а також ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юлівська Гора”. Заповiднi масиви розмiщуються на висотах вiд 180 до 2061 м.н.р.м. в захiдному, центральному i схiдному секторах Українських Карпат. Така територiальна структура КБЗ практично повнiстю репрезентує ландшафтне та бiогеографiчне рiзноманiття Схiдних Карпат. Тут представленi мало порушені та практично незачеплені людською діяльністю передгiрні дiброви, гiрські букові, мiшані та смерекові лiси, субальпiйські та альпійські луки з сосново–вiльховим криволiссям і скельно–лишайниковими ландшафтами. Майже 90% територiї заповiдника вкрито лiсами - переважно пралiсами. В заповiднику охороняється понад тисячу видiв вищих судинних рослин, 64 види ссавцiв, 173 види птахiв, 9 видiв плазунiв, 13 видiв земноводних, 23 види риб, понад 10000 видiв безхребетних тварин. Тут представленi найкраще збереженi карпатськi екосистеми, якi служать сховищами для багатьох рiдкiсних і зникаючих видiв рослин i тварин. В заповiднику вiдмiчено 64 види рослин i 72 види тварин, занесених до Червоної книги МСОП i України, а також до Європейського Червоного списку.

Основні напрями діяльності. Карпатський бiосферний заповiдник є природоохоронною науково-дослiдною установою мiжнародного значення. Науковий колектив заповiдника придiляє значну увагу розробцi екологiчних засад збереження природних екосистем i методiв управлiння ними в Карпатському регiонi. За результатами проведених дослiджень випущено десятки томiв Лiтопису природи, декiлька монографiй та сотнi iнших наукових публiкацiй. Поряд з цим, заповiдник є полiгоном для екологiчних дослiджень багатьох стороннiх науково-дослiдних установ. На його базi проводяться науковi конференцiї, семiнари та симпозiуми. Тут проходять наукову практику i пiдвищують квалiфiкацiю студенти та спецiалiсти в галузi бiологiї, лiсового господарства, охорони природи, заповiдної справи тощо.

В заповiднику налагодженно екологiчний монiторинг, тобто проводиться багаторiчне безперервне стеження за станом екосистем i ходом природних процесiв у них. У рiзних природно-клiматичних зонах створена система стацiонарних монiторингових дiлянок, розгорнута сiтка постiйних пробних площ, фенологiчних, метеорологiчних та гiдрологiчних постiв, постiйних облiкових маршрутiв.

Територiально заповiдник подiлено на функцiональнi зони: заповiдну, буферну, регульованого заповідного режиму та антропогенних ландшафтiв, які відрізняються, в першу чергу, режимами природокористування. Функцiональне зонування територiї заповiдника сприяє поєднанню завдань охорони природи з iнтересами мiсцевого населення. В зонi антропогенних ландшафтiв проводяться комплекснi заходи, спрямованi на покращення як екологiчних, так i економiчних засад природокористування в регiонi розташування бiосферного заповiдника.

В заповiднику значна увага придiляється екологiчнiй освiтi та вихованню населення. Для цього в центральнiй садибi в мiстi Раховi створено музей екологiї Карпат, видається Всеукраїнський екологiчний науково-популярний журнал "Зеленi Карпати", створена мережа iнформацiйних центрiв, екологiчних науково-пiзнавальних стежок. Природа заповiдника та його дiяльнiсть вiдображається в численних науково-популярних відео- та кiнофiльмах, книгах, буклетах, листiвках, конвертах, значках тощо.

Карпатський бiосферний заповiдник є членом мiжнародної Карпатської асоцiацiї заповiдникiв та нацiональних паркiв, i пiдтримує тiснi контакти з природоохоронними установами Польщi, Румунiї, Словаччини, Угорщини, Чехiї та Швейцарії.

Перспективи розвитку. Українські Карпати володіють значним курортно–рекреаційним потенціалом. Всупереч цьому, сучасна господарсько–виробнича орієнтація регіону полягає в екстенсивному використанні місцевих ресурсів. Розроблена науково обгрунтована модель сталого розвитку гірських районів передбачає екологічно зорієнтовану переорієнтацію економіки Українських Карпат на розвиток туристично–рекреаційної індустрії. В усьому свiтi розумної альтернативи туризму i рекреацiї в гiрських регiонах не iснує.
В останні десятиліття у всьому світі активно розвивається і пропагується екологічний туризм. В Карпатському заповіднику, завдяки природним особливостям, а також функціональному зонуванню території, представлені найкращі умови саме для розвитку цього напрямку рекреації.

В цьому контексті, перспективним напрямком подальшого розвитку Карпатського біосферного заповідника повинно стати, поряд з охороною та виченням унiкальних природних екосистем, використання потужного рекреацiйного потенцiалу.

Охорона території. Територія біосферних резерватів передбачає її функціональне зонування і встановлення диференцiйованого режиму охорони. В заповiднiй зонi (зоні А) заборонено будь-яке господарське втручання в хiд природних процесiв. Тут заповiдник виконує в основному науковi i природоохороннi завдання, тому вiдвiдування цієї територiї обмежено. Крiм штатних працiвникiв на території зони А можуть працювати спецiалiсти з рiзних науково-дослiдних установ, а також студенти вищих учбових закладiв, якi проходять в заповiднику учбово-виробничу практику. В буфернiй зонi (зона В), яка створена для запобiгання негативного впливу на заповiдне ядро, господарська дiяльнiсть суворо лiмiтується. Зона антропогенних ландшафтiв (зона С), де проводиться традицiйне природокористування та рекреацiя, підлягає постiйному контролю за дотриманням встановлених правил та обмежень.

Функцiональне зонування територiї заповiдника сприяє поєднанню завдань охорони природи з іншими iнтересами, зокрема з збереженням культурного спадку. В зоні С Карпатського заповідника знаходяться традиційні високогірні пасовища з усіма необхідними атрибутами - житлом, господарськими будівлями, загонами для овець тощо. Політика заповідника полягає в збереженні та підтриманні національних традицій і, в той же час, в стимулюванні природобережливого господарювання на цій території.

Територiя зони А заповiдника розподiлена мiж сімома лiсництвами - Чорногiрським, Кузій-Свидовецьким, Требушанським, Кевелівським, Марамороським, Угольським та Широколужанським, в складi яких є по 10-12 обходiв. За кожним обходом закрiплюється лiсник, який несе вiдповiдальнiсть за охорону даної територiї. Вхід (в’їзд) в кожний масив обладнано контрольно-перепускними пунктами (КПП) та спеціальними приміщеннями. Прохiд на територiю i вихiд з неї здiйснюється згiдно вiдповiдних перепусток через згаданi пункти. На КПП забезпечується щоденне чергування лiсової охорони. В окремi перiоди з пiдвищеною пожежною небезпекою, а на окремих КПП протягом року, встановлюється цiлодобове чергування. В усiх лiсництвах лiсова охорона проводить регулярне патрулювання території по спеціально визначених маршрутах.

Система охорони буферної зони i зони антропогенних ландшафтiв в значнiй мiрi вiдрiзняються вiд специфiчної охорони заповiдної зони. Вона полягає головним чином в дотриманні спеціальних заходів для обмеження господарського використання природних ресурсiв у цих зонах.

Вся територія Карпатського біосферного заповідника знаходиться у державній власності (у власності народу України). Із загальної площі 57880 га, державою передано у безпосереднє землекористуваня Карпатському біосферному заповіднику 31995 га. Решту території - 25885 га, включено до складу заповідника без вилучення у попередніх землекористувачів. В регіоні розміщення Карпатського біосферного заповідника проживає кілька етнічних груп українських горян - гуцулів, лемків та інш. Вони вирізняються самобутньою культурою, яка сформувалася в значній мірі під впливом суворих гірських умов. Внаслідок цього виникла специфічна система природокористування, окремі елементи якої не мають аналогів. Зокрема тут зберігся унікальний для Європи осередок високогірного молочного вівчарства та пов`язаних з ним промислів. Гірські пасовища - полонини, вже в VI-IX ст. використовувалися населенням для випасу худоби. Місцеві жителі особливо цінували овець, оскільки від них вони отримували все необхідне: молоко, сир, бринзу (специфічний молочний продукт), вовну та ін. Відгінна форма випасу худоби, при якій худобу виганяли на віддалені пасовища, де вона утримувалася до осені, набула завершеного вигляду у гірському скотарстві Карпат, особливо Гуцульщини. З ним пов’язане існування специфічного полонинського господарства, що характеризувалося й, почасти, зберегло і досі багато архаїчних рис. Всі дійства, що його супроводжують, обов`язково побудовані на старовинних обрядах, які частково зберегли свою дохристиянську суть. Особливо видовищний весняний вигін худоби на гірські пасовища, так званий полонинський хід, який відбувається з особливою урочистістю та усталеним церемоніалом.
Ще однією культурною пам’яткою Карпатського заповідника є пiзньо-палеолiтична стоянка стародавньої людини, яка знаходиться в карстовій печерi “Молочний камiнь” на території Угольсько-широколужанського масиву .

джерело матеріалу: cbr.nature.org.ua
статус матеріалу: повністю готовий
встановлено: 19 липня 2004 року

Чорногорський заповідний масив

Свидовецький заповідний масив

Мармароський заповідний масив

Кузійський заповідний масив

Угольсько-широколужанський заповідний масив

Заповідний масив "Долина нарцисів"

Ботанічний заказник "Чорна гора"

Ботанічний заказник "Юліївська гора"

ЧЕРГОВИЙ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА У МІСТІ РАХОВІ 803132 22628
МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН СЛУЖБИ ДЕРЖАВНОЇ ОХОРОНИ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА 8067 3123187

повернутися назад...

новини : : мапа сайту : : наш клуб : : коротко про карпати : : зв’язок із нами : : ваші питання до нас : : книга відгуків