Головна сторінка
Водні потоки Карпат
Рельєф Українських  Карпат
Флора Карпат
Фауна  Карпат
Клімат  Карпат
Життя карпатського  народу
Визначні місця  Українських Карпат
Заповідні місця Українських  Карпат
Лісова  промисловість у Карпатах
Відпочинок у Карпатах
Розповіді і легенди  Карпат
Рятувальні  підрозділи Українських Карпат
Інформація для  початківців
Виживання в екстремальних  ситуаціях
Характеристика  спорядження
Маршрути  Карпатами
Рух транспорту і його  розклад
Спорт і  екстрім
Фотогалерея сайту
Лінки
Клуб нашого сайту
новини : : мапа сайту : : наш клуб : : коротко про карпати : : зв'язок із нами : : ваші питання до нас : : книга відгуків

Українські Карпати характеризуються дубовими і буковими лісами. Наприклад для терас Тиси, Боржави і Латориці типовими є дубово-ясеневі заплавні ліси (Querceto roboris-Fraxinetum). На ці ліси впливає рівень ґрунтових вод. А ось південні схили Чорної гори і Юлівських гір вкриті дубовими лісами із участю південноєвропейських видів дуба.

Крім того, дубові ліси поширені також у горбогір’ї. А в кількох із цих лісових масивів, площею від десятків до сотень гектарів можна розпізнати грабово-дубові пралісі (Carpineto-Quercetum roboris). Внаслідок впливу сільського господарства кількість дубових лісостанів значно скоротилися. Надзвичайна сильна зміна умов місцезростання більшості ще збережених дубових лісів, зумовлена осушенням та іншими меліоративними заходами, а також випасання худоби, призводить до їх масового усихання.

А оптимальні умови зростання бука - висотний пояс від 350 до 1450 метрів над рівнем моря. На буроземах формуються чисті бучини (Fagetum sylvaticae). Вони такі чисті, що мають бідний нижній ярус (підлісок), і їх називають "Fagetum pauper" або "Fagetum nudum". У трав’яному покриві поширені анемона дібровна (Anemone nemorosa), папороті безщитник жіночий (Athyrium filixfemina) та щитник австрійський (D. austriaca), квасениця (Oxalis acetosella) і ожина шорстка (Rubus hirtus). Чисті бучини характеризуються високою зімкнутістю; запас деревини - від 400 до 650 м³/га. Поряд із чистими бучинами є багато перехідних варіантів до мішаних лісів. У теплих нижніх поясах через знижену конкурентоздатність бука домішкою виступає дуб скельний. (Querceto petraeae-Fagetum). В межах власне букового поясу на відкритих вапнякових масивах або відслоненнях, залежно від частки дрібнозернистого ґрунту, до нього залучається тис і липа.

З іншого боку, прохолодні верхні пояси сприяють формуванню деревостанів бука, змішаних із ялицею і смерекою. Вони ще багатіші ніж чисті бучини. Запас подекуди досягається до 1200 м³/га. Ці типи лісу також відзначаються високою стійкістю проти вітровалів і сніголамів. Довгий час букові деревостани були поза сферою господарської зацікавленості. Великі, сполучені між собою масиви належали крупним землевласникам і використовувались ними лише для приватних полювань. Тільки з початку 19 століття настав час і їх масштабного вирубування з наступним залісненням смерекою.





Акація біла

Береза повисла

Береза пухнаста

Бук лісовий

Вільха чорна

Граб звичайний

Дуб звичайний

Дуб північний

Дуб скельний

Клен білий (Явір)

Клен гостролистий

Осика

Ясень звичайний








повернутися назад...

новини : : мапа сайту : : наш клуб : : коротко про карпати : : зв'язок із нами : : ваші питання до нас : : книга відгуків
Лічильник